ТЕРМІНИ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ

ТЕРМІНИ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ.

СПЕЦИФІЧНО ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА. НАУКОВА ЛЕКСИКА. ТЕРМІНИ, КАНЦЕЛЯРИЗМИ ТА ШТАМПИ. СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНІВ, КАНЦЕЛЯРИЗМІВ ТА ШТАМПІВ

Коментар учителя.

 Термін — слово або словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки, техніки тощо. Основними ознаками терміну є: системність; наявність дефініції; тенденція до однозначності в межах свого термінполя, тобто термінології певної галузі (операція — в медицині, військовій та банківській справах); стилістична нейтральність; точність семантики; висока інформативність.

Професіоналізм — слово або вислів, притаманні мові певної професійної групи. Звичайно професіоналізмами називають емоційно забарвлені елементи, що виступають як розмовні синоніми-еквіваленти до стилістично індивідуальної професіональної номенклатури чи слів-термінів і часто виходять за межі літературної мови: у водіїв легкова машина підвищеної прохідності має назву бобик, руль — бублик, автопокришка — гума.

Але частіше до професіоналізмів відносять слова і вислови, уживані в певному професійному середовищі з метою детальнішого членування дійсності в сфері спеціальних інтересів. Так, у минулому в лексиці українських хліборобів і чумаків поряд з загальновживаним словом «віл» використовуються численні спеціальні назви тварини залежно від зовнішніх ознак, робочих якостей тощо: багрій — віл чорнобурої масті, галій — чорний, гостяк — худий, гулий — однорогий, козій — віл із загнутими назад рогами.


З професійною лексикою тісно пов’язана спеціальна термінологія окремих галузей науки, техніки, мистецтва тощо. Вони мають певну кількість спільних елементів. Проте між ними є істотні відмінності: у професійній лексиці при детальній диференційованості назв окремих предметів, їх частин та видових понять немає назв для широких категорій однакових чи подібних реалій, а кожна назва за своїм походженням і структурою звичайно ізольована від інших, тоді як у термінології слова, що означають близькі поняття, становлять утворення від однакових коренів. Професіоналізми виникають стихійно на власній мовній основі, а галузеві терміни переважно творяться свідомо, часто з використанням іншомовних слів (З енциклопедії).

IV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Прочитайте, зверніть увагу на професійні слова. Чи можна їх замінити власне термінами? Що зміниться в тексті за таких умов?

Цей спокійний, з уже сивуватим вусом чоловік чимось привертав довіру. Схилившись обережно на паркан, похвалив дідову хату, віконниці, помітив і щеплені оті груші-рукавиці, окрасу Ягорового садка. Це торкнуло авторське честолюбство господаря, і Ягор уже лагідніше пояснив, що груша у нього чиста, труєвом не оббризкана, а плоди на ній зовсім без насіння всередині: «Так і зветься сорт: груша-безнасінниця».

Приїжджий повів потім мову про колгосп, про те, що пшениця цього року дала б урожай рекордний, якби не пригоріла під час суховію. Перед самими жнивами подув східняк, і найбільший лан пшениці «попав під запал», геть запеклося зерно. Скаржився, що з запчастинами трудно та що робочих рук не вистачає, дякував заводським шефам. Допомогли, мовляв, трубами, допомогли й дощувалки встановити, тепер хоч яка спека, а в городній бригаді дощ іде (О. Гончар).

2. Прочитайте. Випишіть професіоналізми та власне терміни. Визначте їх функцію. Подайте визначення літературознавчим термінам.

Довжиною рядка у творі всі письменники поділяються на прозаїків, на поетів і на футуристів.

Прозаїками звуться ті письменники, у яких рядок дуже широкий, і дуже довгий, і дуже дешевий.

Поети — це ті, що рядок у них коротенький, яскравий. І на кінці в нім причеплено або риму, або асонанс, або алітерацію.


Коли цього не причеплено, то такий вірш зветься верлібром, або ліверною ковбасою.

Футуристи походять від латинського слова futurum, тобто майбутній. Отже, це, власне, ще не є справжні письменники.

Це письменники майбутні. Ще колись писатимуть, а тепер вони тільки бавляться, граються, вчаться на письменників і лаються.

Рядок у футуристів безформений якийсь, бо, кажу ж, вони не насправжки ще пишуть, а дряпають.

Незрозумілістю свого твору письменники поділяються на символістів, імажиністів, неокласиків, реалістів (і ще сила є різних «істів»).

Символісти — це ті, що пишуть віршами «символ віри». Потім вони перевертаються на неокласиків, з неокласиків на пролетарських, з пролетарських на футуристів.

Неокласики — це ті, що кажуть:

— Їй-бо, ми не такі, як ви нас розумієте!.. їй-богу, ні! А ви нас отак розумієте?! Ай-яй-яй! Як вам не соромно!

Імажиністи — від слова «і ми можемо». Так що це всім зрозуміло. У нас їх мало.

Реалісти — це, як ви самі догадуєтесь, письменники, що скінчили реальну школу й не склали конкурсу до політехніки. Так реалістами й залишились (Остап Вишня).

► Назвіть мовознавчі терміни, які вам відомі. Складіть з ними діалог.

3. Прочитайте текст. Що таке словесні штампи та канцеляризми? Як вони впливають на якість мовлення? Чи завжди канцеляризми — негативне явище?

Одним із джерел забруднення літературної мови є словесні штампи — слова і вирази, позбавлені образності, часто й одноманітно повторювані без урахування контексту, які збіднюють, знеособлюють мову. В основі таких виразів часто лежить якийсь образ, але цей образ через часте вживання втратив свою оригінальність. Наведемо приклади словесних штампів, які міцно утвердилися в мові засобів масової інформації: творча співпраця, люди в білих халатах (лікарі), рідке золото (нафта), чорне золото (вугілля), працювати на педагогічній ниві.


У розповідях про сучасного керівника підприємства, який має успіхи в роботі, не обійдеться без висловів: людина невтомної енергії, має організаторські здібності, пройшов всі сходинки службової кар’єри, талановитий керівник.

Навички писати штампами людина може набути ще в школі. Читаючи твір сучасного школяра, ми обов’язково натрапимо на вирази: «автор яскраво зображує», «яскравим образом є», «незабутнє враження справив на мене» тощо. Зі штампованих знеособлених фраз часто складаються привітання: бажають звичайно творчих успіхів у роботі, міцного здоров’я, сімейного благополуччя тощо.

Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей ділового стилю. На лексичному рівні ця риса виявляється у використанні канцеляризмів, тобто слів, словосполучень, виразів, які вживаються в ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок, як-от: реалізація завдань, контроль за виконанням завдань покласти (на), приділити особливу увагу. Стандартизовано звучать вислови із книжними прийменниками з метою, відповідно до, у справі, зважаючи на і под.

Закріплені в діловому мовленні формули сприймаються однозначно, отже, допомагають лаконічніше та точніше передати певний зміст. Існування «заготовок» полегшує створення документа і сприйняття інформації, а отже загалом сприяє результативності ділового спілкування. Саме тому стандартні фрази в діловому стилі є функціонально доречними.

Негативним явищем є проникнення канцеляризмів у публіцистичну та розмовно-побутову мову. Шаблонні фрази збіднюють її, роблять сухою, мертвою, важкою для розуміння (За Г. Волкотруб).

4. Знайдіть у наведених реченнях терміни, визначте їх стилістичні особливості.

1. Сьогодні ходили на восьмий поверх в асептичний блок. З нашої крові відбирали тромбомасу — на випадок, якщо знадобиться переливання (Ю. Щербак). 2. Але вогнем шукань я запалився, брате, Шукаю квінтесенцію життя (О. Олесь). 3. Радуйся, ниво моя, не полита Стронцієм білим і жар-сльозою, Радуйся, ниво моя, не покрита Чорною атомною грозою (А. Малишко). 4. Йдеш так до правди, до суті життя, Обплетений кілометрами філософій, Райдугами симфоній і місячних інтегралів (І. Драч).

5. Проаналізуйте мову героїв творів відомих українських письменників. З якою метою автор використовує мовні штампи та канцеляризми?

1. Зав МТФ, показуючи свої досягнення, на чолі з бугаєм Октавієм-Августом, несміливо нового зава запитує: — А ви ж якого профілю корову маєте? (Остап Вишня). 2. Кіт — домашня звірина. Основна професія кота — ловити мишей. Це з теорії... З енциклопедії... З хатньої практики друге: по «совмещєнію» професій кіт ловить сало, жарену печінку, і ковбасу не минає — підгрібає. У товстеньких, кремезненьких коти живуть на пільгових умовах. Без прописки на м’якому дивані і днюють, і ночують (О. Ковінька). 3. А тік доведемо до потрібних кондицій,— додаю,— удень і вночі працюватимемо, бо жнива справді в потилицю дихають, але забезпеч на належному рівні необхідний будівельний матеріал у вигляді цементу. 4. — Шановні товариші,— каже нам,— роботу по окультуренню нашого колективу проводимо ще не так, як треба проводити на даних відповідних етапах. Пропоную створити бригаду — ансамбль пісні і гри на народних інструментах у вигляді баяна (В. Дрозд).

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виберіть зі словника 5 слів із позначкою «терм.» (термінологічне) і складіть із ними речення.